Олександр Твардовський народився 8 (21) червня 1910 в селі Загір'я Почінковського району Смоленської області в родині сільського коваля, грамотної й начитаної людини, отож він був знайомий із російською класикою з дитинства. Умови, в яких протікало дитинство майбутнього поета, складалося так, що він міг осягати сутність селянської роботи і красу рідної природи, вбирати вірші класиків і вчитися долати труднощі, цінувати плоди людської праці й розвивати в собі допитливість, перейматися непримиренністю до жадібності давати простір своїм нестримним мріям, наполегливо домагатися цілі і виробляти в собі ще на порозі юності певний моральний кодекс — високий моральний кодекс радянського громадянина і російського поета. У 1939 році закінчив Московський університет. Бувши довголітнім головним редактором журналу «Новый мир», протистояв офіційному курсові Спілки письменників СРСР, даючи місце в журналі представникам нонконформістської літератури, зокрема опублікував повість Олександра Солженіцина «Один день Івана Денисовича», вірш Л. Кисельова, спрямований проти загарбницької політики російських царів в Україні («Цари»), друкував І. Дзюбу, коли той був у Києві заборонений. За відхилення від партійної лінії і самвидавну поему «По праву пам'яти», опубліковану на Заході, Твардовський потрапив у неласку і на початку 1970 був усунений з посади головного редактора журналу «Новый мир». І в 1971 помер, похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. Першу книгу поезій видав у 1931; популярність здобув поемами «Василь Тьоркін» (1942 — 45), «За далью даль» (1960), «Тьоркін на тому світі» (1963). Твардовський писав поезії й на українські теми: «Тебе, Україна», «Бійцю південного фронту» (1941); перекладав на російську поезії Тараса Шевченка «Сова», «Тополя», «Заповіт», «Тече вода в синє море»); окремим виданням вийшли в його перекладі «Гайдамаки» (1961), Івана Франка, українські народні пісні. Основні твори подальших років: поеми «За даллю — даль» (1950–1960), «Тьоркін на тому світі» (1954–1963), «За правом пам'яті» (1967–1969); збірка «Із лірики цих років» (1959–1967).
дуже круто,багато дізнався нового
ВідповістиВидалитиКорисна інформаця.
ВідповістиВидалитирадий старатись
Видалити